У цій статті ми докладно розглянемо, що відбувається з нашими грошима під час інфляції, які види інфляції існують і, найголовніше, як захистити свої заощадження від знецінення. Ви дізнаєтеся про дієві інструменти збереження капіталу та познайомитеся із сучасними інвестиційними рішеннями, які допоможуть не лише зберегти, а й примножити ваші кошти навіть у непростий час.
Що таке інфляція
Що таке інфляція простими словами? Це процес поступового знецінення грошей, унаслідок якого на одну й ту саму суму з часом можна купити дедалі менше товарів та послуг. Простіше кажучи, коли інфляція в Україні зростає, гроші, які лежать «під матрацом» чи навіть на банківському рахунку, поступово втрачають реальну вартість.
Наведемо приклад. Скажімо, у 2015 році ви вирішили зберегти 1000 гривень. Тоді за ці гроші можна було повністю заправити бак автомобіля — літр бензину А-95 коштував лише 20 гривень, тож ваша тисяча конвертувалася в чималих 50 літрів пального. Але час іде, і ціни невблаганно повзуть вгору. Сьогодні, наприкінці 2024 року, той самий літр А-95 обійдеться вам уже в 55,51 гривні. А ваша відкладена тисяча? На неї тепер можна придбати лише 18 літрів — ледве вистачить, щоб наполовину заповнити бак. Ось вам і наочна демонстрація інфляції в дії. Ті самі гроші, але купівельна спроможність катастрофічно зменшилася.
Види інфляції
Як і будь-яке складне економічне явище, інфляція має багато облич. Кожен вид інфляції має свої особливості й потребує різних методів боротьби. Розгляньмо найважливіші види та їхні історичні приклади.
Види інфляції за темпами знецінення грошей
Повзуча (помірна) інфляція — це найбільш «безпечний» вид інфляції, що становить не більш ніж 10% на рік. Така інфляція вважається нормальним явищем для здорової економіки, оскільки помірне зростання цін стимулює виробництво та споживання. Швейцарія традиційно є прикладом країни з дуже низькою інфляцією.
Галопуюча інфляція — це зростання цін на 10–50% щороку, що є серйозним сигналом про проблеми в економіці. Яскравий приклад — Бразилія 1980-х років, де інфляція мала драматичну динаміку зростання: від 100% на початку десятиліття до приголомшливих 1430% у 1989 році.
Гіперінфляція починається тоді, коли темпи зростання цін перевищують 50% на місяць. Один із прикладів в історії — гіперінфляція у Веймарській республіці 1923 року. Ситуація була настільки катастрофічною, що звичайний хліб, який на початку року коштував 250 марок, до кінця того самого року подорожчав до 200 мільярдів марок! Працівники отримували зарплату двічі на день, бо до обіду гроші встигали знецінитися настільки, що на них уже майже нічого не можна було купити. Наприкінці 1923 року ситуація стала просто абсурдною — вартість друку однієї банкноти перевищувала номінал самої банкноти.
В Україні також був період гіперінфляції у 1993-1994 роках, коли річний рівень інфляції сягнув 10155%.
Види інфляції за причинами виникнення
Інфляція попиту виникає, коли сукупний попит перевищує пропозицію. Яскравий приклад — США під час Другої світової війни, коли населення мало значні заощадження через високі військові зарплати. Але товарів для купівлі було обмаль, оскільки виробництво працювало переважно на потреби армії.
Інфляція пропозиції відбувається через зростання витрат на виробництво. Згадаймо світову енергетичну кризу в 1973 році, коли ціни на нафту зросли в чотири рази. Це спричинило ланцюгову реакцію: подорожчало пальне, зросла вартість перевезень і виробництва. Наслідок — стрімке зростання цін практично на всі товари та послуги у всьому світі.
Як визначити рівень інфляції
Знецінення грошей — це складний процес, адже ціни на різні товари змінюються з різною швидкістю. Наприклад, за рік ціни на електроніку могли зрости на 15%, на харчові продукти — на 25%, а на житло — на 30%. То як визначити загальний рівень інфляції?
Формула рівня інфляції
Щоб відстежувати інфляцію, економісти використовують спеціальний інструмент вимірювання — індекс споживчих цін.
Індекс інфляції — це показник, який враховує зміну цін на сотні різних товарів і послуг, від хліба до комунальних платежів. Економісти створюють так званий «споживчий кошик» — набір найважливіших товарів та послуг, якими користується середньостатистична родина.
Рівень інфляції — це відсоткова зміна цін за певний період, яку розраховують за формулою:
Рівень інфляції = ((Ціновий індекс поточного року − Ціновий індекс попереднього року) / Ціновий індекс попереднього року) × 100%.
Звучить складно? Погляньмо на простому прикладі, як розрахує рівень інфляції формула. Уявіть, що ви щомісяця купуєте однаковий набір продуктів. Скажімо, у січні 2024 року цей набір коштував 1000 гривень. А через рік — у січні 2025 — вже 1200 гривень. Підставляємо числа у формулу:
((1200 − 1000) / 1000) × 100% = 20%.
Отже, для вашого звичайного продуктового кошика рівень інфляції за рік становив 20%.
Рівень інфляції в Україні
Рівень інфляції в Україні має власну драматичну історію. Найскладнішими були 1990-ті роки, коли країна пережила гіперінфляцію з рекордним показником 10155% у 1993 році. Люди старшого покоління досі пам’ятають, як отримували мільйони карбованців, що знецінювалися за лічені дні.
Ситуація стабілізувалася після введення гривні в 1996 році. Цікаво, що наша країна навіть двічі переживала дефляцію — у 2002 і 2012 роках, коли ціни не росли, а падали. Проте кожна криза провокувала нові стрибки: у 2008 році через світову фінансову кризу інфляція становила 25,23%; у 2015 році через початок війни на сході та анексію Криму сталася різка девальвація гривні стосовно долара майже вдвічі, а інфляція сягнула 48,70%; у 2022 році через повномасштабне вторгнення — до 26,6%.
Сьогодні, попри війну, економіка України демонструє неймовірну стійкість. Порівняно з іншими країнами в стані війни, наприклад із Сирією (120%) та Єменом (понад 40%), наші показники є доволі помірними.
Інфляція в Україні по роках: таблиця
Інфляція в Україні по роках розповідає драматичну історію становлення економіки молодої держави.
| Рік | Показник інфляції | Щорічна зміна |
2023 | 12,85% | −7,33% |
2022 | 20,18% | 10,82% |
2021 | 9,36% | 6,63% |
2020 | 2,73% | −5,15% |
2019 | 7,89% | −3,07% |
2018 | 10,95% | −3,49% |
2017 | 14,44% | 0,53% |
2016 | 12,07% | −34,79% |
2015 | −0,24% | 36,63% |
2014 | 12,07% | 12,31% |
2013 | −0,24% | −0,81% |
2012 | 0,57% | −7,39% |
2011 | 7,96% | −1,42% |
2010 | 9,37% | −6,51% |
2009 | 15,88% | −9,35% |
2008 | 25,23% | 12,39% |
2007 | 12,84% | 3,79% |
2006 | 9,05% | −4,52% |
2005 | 13,57% | 4,52% |
2004 | 9,05% | 3,87% |
2003 | 5,18% | 4,42% |
2002 | 0,76% | −11,20% |
2001 | 11,96% | −16,24% |
2000 | 28,20% | 5,52% |
1999 | 22,68% | 12,11% |
1998 | 10,58% | −5,36% |
1997 | 15,94% | −64,38% |
1996 | 80,33% | −296,42% |
1995 | 376,75% | −514,44% |
1994 | 891,19% | −3843,73% |
1993 | 4734,91% | −3843,73% |
1992 | 2000% | |
1991 | 67,1% |
Причини та наслідки інфляції
Розглянемо докладніше, які фактори провокують інфляцію і до яких наслідків вона призводить.
Основні причини інфляції
- Надлишок грошей в економіці. Мабуть, коли ви були дитиною, вам спадало на думку: чому б не надрукувати багато грошей, щоб вистачило всім? Проте в реальності це призводить до протилежного ефекту. Коли центральний банк випускає забагато грошей чи банки масово роздають кредити, на руках у людей опиняється більше готівки. Але ж кількість товарів та послуг в економіці залишається такою самою. Тому продавці просто піднімають ціни, розуміючи, що покупці зможуть платити більше. Так поступово відбувається знецінення грошей.
- Зростання виробничих витрат. Як у грі в «Доміно» падіння одного кубика спричиняє обвал решти, так подорожчання сировини чи робочої сили неминуче призводить до зростання цін на готову продукцію. Коли в лютому 2022 року російська армія вперше атакувала нафтобази, ціни на пальне в Україні злетіли вдвічі за лічені дні. Це одразу спровокувало подорожчання практично всіх товарів та послуг — від вартості проїзду в таксі до цін на продукти в супермаркетах.
- Дефіцит товарів. Згадайте початок пандемії COVID-19, коли медична маска, якій ціна 2-3 гривні, раптом подорожчала до 15–20 гривень через шалений попит і брак товарних запасів. Це класичний приклад інфляції через дефіцит, коли певного товару на ринку не вистачає, а люди готові платити будь-які гроші через критичну потребу. А ціни, відповідно, злітають до небес.
Економічні та соціальні наслідки інфляції
- Знецінення грошей — це найбільш очевидний наслідок інфляції. Гроші, які лежать «під матрацом», з часом втрачають свою купівельну спроможність.
- Зубожіння людей із фіксованим доходом. Вчителька отримувала 10 тисяч гривень кілька років тому, стільки ж отримує зараз. Але якщо раніше вона могла щомісяця відкладати на відпустку, то тепер грошей ледве вистачає на основні витрати.
- Економічна невизначеність. Як може підприємець планувати закупівлі, якщо ціни на товари стрибають щотижня? Як будівельній компанії розрахувати вартість житла, яке буде збудовано через два роки? Висока інфляція робить бізнес-планування схожим на ворожіння.
Усе це провокує «інфляційну спіраль». Через зростання цін працівники вимагають підвищення зарплат. Підприємства піднімають зарплати, а тоді змушені піднімати ціни на власні товари, щоб покрити витрати. Вищі ціни знову провокують вимоги підвищити зарплати. І так по колу.
Читайте також: Що таке інвестування та з чого почати інвестувати в Україні
Як вберегти гроші від інфляції
Коли гроші постійно знецінюються, найгірша стратегія — просто тримати їх на банківському рахунку. Розглянемо кілька способів захисту заощаджень від інфляції.
1. Інвестиції в нерухомість
Нерухомість традиційно вважається одним з найнадійніших способів захисту від інфляції. Але що робити, якщо у вас немає кількох десятків чи сотень тисяч доларів на купівлю комерційної нерухомості? Рішення є: замість купівлі цілого торговельного центру можна стати співвласником прибуткової комерційної нерухомості навіть із порівняно невеликим капіталом. Таку можливість пропонує, зокрема, фонд Inzhur Ocean. Інвестуючи від 4000 гривень, ви не просто зберігаєте гроші від інфляції, а й отримуєте регулярний пасивний дохід — 13-15% в гривнях до аукціону, та прогнозовані 20% річних у доларах.
2. Диверсифікація вкладень
Інфляція по-різному впливає на різні сектори економіки. Коли дорожчає енергія, одні бізнеси страждають від зростання витрат, а інші, навпаки, збільшують прибутки. Тому досвідчені інвестори кажуть: «Не кладіть усі яйця в один кошик». Інвестиційні фонди Inzhur пропонують різні напрями: від стабільного доходу із супермаркетів, що перебувають у довгостроковій оренді, як Inzhur Supermarket, до амбітних проєктів з перетворення історичних пам’яток на сучасні прибуткові простори, як Inzhur Житній, що мають потенціал до значного зростання вартості після завершення реконструкції.
3. Інвестиції в реальний сектор економіки
Інфляція знецінює гроші, але не здатна знецінити реальні активи. Саме тому досвідчені інвестори вибирають проєкти, які створюють конкретну цінність для економіки. Візьмемо для прикладу фонд Inzhur Energy, метою якого є підвищення енергонезалежності України та отримання прибутку для інвесторів через зростання вартості активу. Для цього будується об'єкт децентралізованої генерації – електростанція потужністю 18 МВт.
4. Довгострокові інвестиції
Досвід показує: саме довгострокові інвестиції створюють справжнє багатство. Подивіться на найуспішніших інвесторів світу — вони не ганяються за швидкими грошима, а вкладають у реальні активи на роки вперед. Фонди Inzhur працюють за тим самим принципом: замість примарних надприбутків ви отримуєте стабільний дохід у доларах США — від 8,5% до 20% річних. Ваші інвестиції працюватимуть на вас роками, забезпечуючи надійний захист від інфляції та стабільний пасивний дохід.
Читайте також: Що таке пасивний дохід та як його створити: 8 найкращих ідей для прибутку
Висновок
Інфляція — це не просто економічний термін, а реальний виклик для кожного українця, що хоче зберегти й примножити свої заощадження. Якщо раніше для інвестицій у надійні активи, як-от комерційна нерухомість чи енергетичні проєкти, потрібні були величезні суми, то сьогодні ринок став демократичнішим. Сучасні інвестиційні фонди, такі як Inzhur, відкривають доступ до професійно керованих активів навіть для власників порівняно невеликого капіталу.
Головне — не чекати на кращі часи, адже інфляція не чекає. Кожного дня, поки ваші гроші просто «лежать без діла», вони втрачають вартість. Натомість вкладення в реальні активи не лише захищають від інфляції, а й забезпечують стабільний пасивний дохід та працюють на зміцнення української економіки.