Щодня в Україні з’являються нові жертви скаму — через різноманітні схеми обману українці втрачають мільйони гривень. Хтось переказує гроші неіснуючому магазину, а хтось віддає останні заощадження шахраям-інвесторам, які створюють фейкові фонди й обіцяють космічні прибутки. В умовах економічної нестабільності важливо навчитися розпізнавати справжні інвестиційні можливості та не стати жертвою скаму.
Скам — це будь-яке шахрайство в інтернеті, коли зловмисники намагаються виманити ваші гроші, персональні дані чи доступ до облікових записів. Суть скаму полягає в тому, що шахраї пропонують щось привабливе, чого насправді не існує.
Наприклад, ви отримуєте повідомлення про те, що виграли новий iPhone, але, щоб отримати подарунок, потрібно лише сплатити невеличку комісію за доставку. Чи бачите рекламу надзвичайно вигідного вкладення коштів, яке гарантує 100% прибутку щомісяця. Чи знаходите в інтернеті брендові кросівки за ціною, втричі нижчою за ринкову. Все це — приклади скаму.
Часто шахраї використовують психологічні прийоми та маніпуляції. Вони можуть:
- створювати відчуття терміновості («тільки сьогодні!»);
- тиснути на жадібність («усі вже заробляють, тільки ви втрачаєте можливість»);
- навіть викликати почуття провини («ви що, не хочете допомогти хворій дитині?»).
Особливо небезпечним скам став під час війни, коли шахраї почали експлуатувати теми благодійності, державної допомоги, соціальних виплат. Наприклад, скамери розсилають людям повідомлення про неіснуючі державні компенсації та виманюють останні заощадження.
Види скаму
«Вітаємо, ви виграли!» — псевдорозіграші та лотереї
Класична схема: вам повідомляють про виграш цінного призу, але для його отримання потрібно надати персональні дані або сплатити «комісію». Насправді жодного призу не існує, а ваші дані використають для шахрайства або викрадення коштів.
«Терміново! Ваш рахунок заблоковано» — фішинг
Найпоширеніший вид обману полягає в розсиланні аферистами фейкових повідомлень нібито від банку чи відомого сервісу. В листі міститься посилання на підроблений сайт, де потрібно ввести дані картки або пароль від онлайн-банкінгу. Мета — отримати доступ до ваших рахунків.
«iPhone за пів ціни!» — шахрайські інтернет-магазини
Шахраї створюють фальшиві сайти з неймовірними знижками на популярні товари. Після оплати ви не отримуєте куплене, а зв’язатися з «продавцями» стає неможливо. Часто такі магазини копіюють дизайн відомих брендів, щоб мати максимально правдоподібний вигляд.
«Заробляйте $1000 на день!» — інвестиційні афери
Особливо небезпечний вид скаму, оскільки жертви втрачають значні суми. Ось поширені схеми:
- Фальшиві інвестиційні платформи, що обіцяють надприбутки завдяки «унікальним алгоритмам». Сайти-імітатори бірж і трейдингових платформ показують користувачам фейкове зростання вашого балансу, спонукаючи вкласти більше коштів. Коли сума стає значною — сайт зникає разом із грошима.
- Псевдофонди. Шахраї створюють докладні презентації неіснуючих проєктів, показують підроблені документи та ліцензії. Можуть навіть орендувати офіс та найняти «менеджерів» для особистих зустрічей. Часто видають себе за філії міжнародних компаній чи фонди нерухомості. Наприклад, показують фото розкішних бізнес-центрів або готелів, які нібито належать фонду, хоча насправді ці об’єкти не мають до них жодного стосунку.
- Фінансові піраміди, які маскуються під інноваційні стартапи чи інвестиційні клуби. Вони обіцяють високу дохідність і бонуси за приведених друзів. Виплати раннім інвесторам здійснюються лише коштом внесків нових учасників.
Також рекомендуємо переглянути відео на офіційному YouTube-каналі Inzhur: Схеми скаму: як не потрапити в інвестиційну аферу
«Допоможіть врятувати!» — благодійні шахрайства
З початком війни з’явилося багато шахраїв, які експлуатують тему благодійності. Вони створюють фейкові фонди допомоги, збирають «донати» і «пожертви» для постраждалих, яких насправді не існує, видають себе за волонтерів відомих організацій.
«Вам повідомлення від Служби безпеки» — телефонний скам
Шахраї телефонують від імені банків, правоохоронних органів чи державних установ. Вони можуть повідомити про підозрілі операції з рахунком або про нібито відкриті на вас кредити. Мета — налякати та змусити переказати гроші на «безпечний рахунок».
Читайте також: Фінансові піраміди: термін, види та як працюють
Скам: як не стати жертвою шахраїв
Базові правила безпеки в інтернеті
Пильнуйте за посиланнями в повідомленнях: шахраї часто маскують шкідливі сайти під сторінки банків або держустанов, змінюючи лише одну літеру в адресі. Ваші персональні документи — паспорт, ІПН чи банківська картка — у руках аферистів стають небезпечною зброєю проти вас самих, тому не надсилайте копії незнайомцям, навіть якщо вони представляються працівниками банку.
Захистіть акаунти унікальними паролями з літер, цифр та спеціальних символів. І пам’ятайте правило: якщо ви отримали повідомлення про виграш у конкурсі, в якому не брали участі, — це точно шахрайство. Справжні організатори розіграшів ніколи не просять оплатити комісію чи надати конфіденційні дані для отримання призу.
Безпека онлайн-купівель
Перш ніж зробити замовлення в незнайомому інтернет-магазині, пошукайте про нього відгуки на незалежних платформах і форумах. Занадто низькі ціни на популярні товари часто виявляються приманкою: шахраї заманюють покупців вигідними пропозиціями, а потім зникають після отримання передоплати.
Тому користуйтеся лише перевіреними маркетплейсами й уникайте передоплати на картки приватних осіб. Усі підтвердження замовлень та оплат краще зберігати — ця історія стане в пригоді для розв’язання можливих суперечок чи звернення до поліції в разі шахрайства.
Захист від телефонних шахраїв
Телефонні шахраї часто представляються співробітниками банків чи Служби безпеки й повідомляють про «підозрілі операції» з вашою карткою. Не панікуйте: справжні банківські працівники ніколи не просять назвати конфіденційні дані чи переказати гроші на «безпечний рахунок».
За найменших сумнівів перервіть розмову та самостійно зателефонуйте до банку за офіційним номером на звороті картки. А якщо співрозмовник тисне, залякує чи вимагає термінових дій — це майже завжди ознака шахрайства.
Безпека в соціальних мережах
Ваш акаунт у соцмережах — це ваша цифрова особистість, тож захистіть її надійним паролем та двофакторною автентифікацією. Уважно перевіряйте профілі тих, хто пропонує вигідні можливості чи просить про благодійну допомогу, і ніколи не розміщуйте особисті дані у відкритому доступі.
Як не стати жертвою скаму
- Припиніть спілкування з потенційними шахраями, якщо у вас виникли найменші підозри в обмані.
- Повідомте про шахрайство кіберполіцію.
- Заблокуйте банківську картку, якщо вже надали дані.
- Змініть паролі від скомпрометованих акаунтів.
- Попередьте друзів і близьких про нову схему обману.
- Головне — зберігати пильність та не піддаватися на емоційний тиск.
- Адже хто такі скамери? Це професійні маніпулятори, які використовують психологічні прийоми й соціальну інженерію. Вони можуть бути дуже переконливими.
Головне — зберігати пильність та не піддаватися на емоційний тиск. Адже хто такі скамери? Це професійні маніпулятори, які використовують психологічні прийоми й соціальну інженерію. Вони можуть бути дуже переконливими.
Читайте також: Види інвестицій: куди інвестувати гроші в Україні
Висновок
На противагу шахрайським схемам, легальні інвестиційні компанії працюють прозоро й відповідально. Це демонструють такі фонди, як Inzhur Supermarket, Inzhur Ocean, Inzhur Житній та Inzhur Energy. Їхня діяльність регулюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), проходить щорічний аудит від міжнародної компанії Deloitte, а оцінку майна здійснює Baker Tilly.
Усі документи, включно з аудиторськими звітами й регламентами фондів, є у відкритому доступі. А членство в міжнародних асоціаціях NAREIT та EPRA підтверджує відповідність світовим стандартам.
Отже, щоб не стати жертвою скаму, дотримуйтеся правил безпеки й обирайте компанії, які працюють прозоро, під контролем державних регуляторів та з регулярним незалежним аудитом.